Банк портретів / Кириченко Ганна, Захарченко Микола та Валентина

Кириченко Ганна, Захарченки Микола та Валентина 

До початку війни Ганна Кириченко проживала із двома доньками в м. Кременчук на Полтавщині. Упродовж вересня 1941 р. область майже цілком окупували німецькі війська (Ганнине рідне місто вони зайняли 8 вересня). Невдовзі на місці казарм 12-го батальйону та 7-ї батареї було організовано два військові табори – шталаг № 346-А та шталаг № 346-В відповідно. Обидва – оточені колючим дротом, по периметру стояли вишки для кулеметників та охорони. У цих концтаборах нацисти розмістили радянських військовополонених.

Серед ув’язнених був єврей Петро Коганзон, який приховав своє походження. Під час тяжких робіт у місті й околицях він познайомився з Ганною Кириченко. Жінка, співчуваючи молодому солдату, носила йому харчі, ліки, зимовий одяг, а згодом, у квітні 1942 р., допомогла втекти й сховала його в себе в будинку. Потім познайомила Коганзона з групою місцевих підпільників. Він одержав документи на українське ім’я, відтак жив легально, не переховуючись. Паралельно вів підпільну діяльність. Однак обставини змусили Петра рухатися далі на схід, щоб перетнути лінію фронту й приєднатися до Червоної армії.

Із ним вирушила в дорогу єврейка Груня Штабницька. Пройшовши близько 100 км, вони прибули до м. Полтава, неподалік якого пролягала лінія фронту. Там за порадою кременчуцьких підпільників Груня й Петро звернулися до Валентини Захарченко. Та радо надала їм житло, хоч і вона, і її чоловік Микола знали про походження втікачів. Утім, провівши кілька тижнів у м. Полтава, Петро та Груня зрозуміли, що шанси перейти на радянський бік мінімальні, тож повернулися до м. Кременчук і надалі жили там із підробними документами аж до приходу Червоної армії 29 вересня 1943 р.

Після війни Петро Коганзон зберіг теплі стосунки зі своєю рятівницею Ганною Кириченко, спілкувався з нею і після переїзду в 1990-х рр. до США.

Завдяки йому Яд Вашем 21 листопада 1993 р. удостоїв Ганну Кириченко, а також Миколу та Валентину Захарченків почесного звання «Праведник народів світу». Повоєнна доля Груні Штабницької невідома.

Данило Матвієнко

м. Київ

КНУ ім. Тараса Шевченка

  • fingerprintАртефакти
  • theatersВідео
  • subjectБібліотека